Під час судового процесу, в якому журналісти вимагали зробити регламент сільради доступнішим для медійників, цей регламент змінили. Та ще й надали суду рішення з «технічними помилками». І це виявилось цілою детективною історією. Про те, як можуть легко дурити органи місцевого самоврядування громадськість та суд, про те, як спритні юристи змінюють документи під час процесу – й будемо розповідати.
В чому суперечка?
Влітку цього року до Якушинецької сільради позивались журналісти із вимогою прибрати чи змінити певні пункти регламенту, які здавались незаконними і створювали перешкоди в журналістській діяльності. А саме
«– Пункт 2.1.8. Посадові та службові особи ради, запрошені особи, акредитовані журналісти та інші особи, які присутні на пленарному засіданні ради, розмішуються на відведених для них місцях. Представники телебачення, радіо і преси акредитуються при раді на певний термін, який не може бути більшим за термін дії повноважень ради поточного скликання, шляхом подання відповідної заяви за підписом уповноваженої особи ЗМІ секретарю ради. Відмова в акредитації має бути вмотивованою і може бути оскаржена до ради або суду. Акредитованим представникам ЗМІ надається можливість ознайомлення з матеріалами, які розповсюджуються серед депутатів на пленарному засіданні, за винятком тих, що слухаються в режимі "закритого засідання". За кожним акредитованим ЗМІ закріплюється не більше одного місця в залі проведення сесії.
– Пункт 2.1.12. Особа, яка бажає відвідати відкрите пленарне засідання ради, подає не пізніше як за день до пленарного засідання ради на її електронну адресу yakushinechka-rada@ukr.net сканкопію заяви або секретарю ради письмову заяву, щодо бажання відвідати відкрите пленарне засідання. Секретар ради веде облік заяв у порядку їхнього надходження, а також облаштованих місць для запрошених осіб, представників ЗМІ та осіб, які бажають бути присутніми на засіданнях ради. На кожну заяву секретарем ради повинна бути надана відповідь про підтвердження можливої присутності особи на засіданні ради або про відмову в такій присутності з обґрунтуванням причин такої відмови. Кількість осіб, присутніх на засіданні ради, обмежується наявною кількістю вільних місць (сидячих).
– Пункт 2.1.17. Під час перебування на пленарному засіданні ради відвідувач повинен дотримуватися Регламенту. Йому забороняється голосно розмовляти, вигукувати, розмовляти по мобільному телефону, використовувати будь-яку символіку, поширювати агітаційні матеріали, вчиняти дії, пов’язані з особистим ставленням до ситуації в залі засідань ради, чи вчиняти будь-які інші дії, не сумісні з метою відвідування пленарного засідання.
– Пункт 2.1.21. Порядок застосування відео-, фото- та аудіозапису ходу проведення пленарних засідань узгоджується з головуючим».
Суддя Руслана Дмитришена від початку запропонувала сторонам дійти мирної згоди, обговорити пункти регламенту – і внести за потреби зміни. Представниця Якушинецької сільради адвокатка Жанна Грушко навідріз відмовилась.
І процес тривав до жовтня. Сторони апелювали до законності чи незаконності. Спочатку сільрада почала казати, що позивачі – не журналісти. Згодом, що права журналістів не порушуються, оскільки ці права прописані у законах, а регламент лише упорядковує роботу ради. І тому подібне.
Згодом вияснилось, що хто саме на думку авторів регламенту належить до медійників – ЗМІ, працівники ЗМІ, журналісти чи ще хто - так і не зрозуміло. А тому додали ще один пункт регламенту до обговорення в суді.
Але наприкінці вересня сільська рада почала «гру в кальмара».
Чинний нечинний
На сесії 24 вересня Якушинецька сільська рада бере тихцем і змінює регламент. Саме в тих пунктах, стосовно яких і велись дебати. Тепер ці пункти виглядали (станом на момент прийняття рішення) так:
«2.1.7. Під час пленарного засідання ради в залі засідань мають бути присутніми депутати, а також можуть бути присутніми посадові та службові особи ради, запрошені особи, журналісти, працівники засобів масової інформації (далі - представники засобів масової інформації) та особи, які виявили бажання бути присутніми на відкритому пленарному засіданні ради і отримали підтвердження про можливість бути присутнім (далі – відвідувачі).
2.1.8. Присутні (депутати, посадові та службові особи ради, запрошені особи, представники засобів масової інформації та відвідувачі) на пленарному засіданні ради, розміщуються на відведених для них місцях.
Представники засобів масової інформації акредитуються при раді на певний термін, який не може бути більшим за термін дії повноважень ради поточного скликання, шляхом подання відповідної заяви, особисто або повноважною особою ЗМІ, секретарю ради. Рішення про відмову в акредитації приймається суб’єктом владних повноважень.
Акредитованим представникам ЗМІ створюються сприятливі умови для здійснення ними професійної діяльності. Надається можливість ознайомлення з матеріалами, які розповсюджуються серед депутатів на пленарному засіданні, за винятком тих, що слухаються у режимі «закритого засідання» та забезпечуються інші передбачені законодавством права.
2.1.12. Особа, яка бажає відвідати відкрите пленарне засідання ради, подає не пізніше як за день до пленарного засідання ради на її електронну адресу: yakushinecka-rada@ukr.net сканкопію заяви або секретарю ради письмову заяву щодо бажання відвідати відкрите пленарне засідання.
Секретар ради веде облік заяв у порядку їх надходження, а також облаштованих місць для запрошених осіб, представників ЗМІ, осіб, які мають намір відвідати відкрите пленарне засідання, з метою встановлення відповідності ймовірної кількості присутніх осіб кількості місць в залі засідань. На кожну заяву секретар ради інформує про результати розгляду заяв щодо можливості відвідати відкрите засідання ради.
2.1.17. Під час перебування на пленарному засіданні ради присутні повинні дотримуватися Регламенту та вимог чинного законодавства. Депутати, посадові та службові особи ради, запрошені особи, представники ЗМІ повинні здійснювати свою професійну (службову) діяльність в порядку, спосіб і межах, визначених законом. Відвідувачам забороняється голосно розмовляти, вигукувати, розмовляти по мобільному телефону, використовувати будь-яку символіку, поширювати агітаційні матеріали, вчиняти дії, пов’язані з особистим ставленням до ситуації в залі засідань ради, чи вчиняти будь-які інші дії, не сумісні з метою відвідування пленарного засідання.
2.1.20. Порядок розташування представниками ЗМІ технічних засобів, за допомогою яких здійснюється аудіо- та відеофіксація ходу проведення пленарних засідань, узгоджується з головуючим перед початком засідання».
І тут найцікавіше було у пункті 2.1.7, де вказано було: «посадові та службові особи ради, запрошені особи, журналісти, працівники засобів масової інформації (далі - представники засобів масової інформації) та особи, які виявили бажання бути присутніми…». Тобто, журналісти прописані окремо від працівників ЗМІ, а отже визначення «представники ЗМІ» за логікою не стосувалось журналістів. Саме в такому формулюванні був проект на сайті, саме це формулювання не визнавали, саме в такому варіанті текст рішення надали суду…
І на це позивачі звернули увагу. І тут почався третій акт фрік-шоу.
Кручу-верчу регламентом як хочу
Суддя Руслана Дмитришена ухвалила розпочати процес знову, із підготовчого засідання, оскільки предмет позову, регламент, змінився. Та раптом адвокатка сільради Жанна Грушко приносить клопотання, яким просить визнати «технічну помилку» і пише, що читати потрібно замість «журналісти, працівники засобів масової інформації (далі - представники засобів масової інформації)» - «журналісти і працівники засобів масової інформації (далі - представники засобів масової інформації)». Тобто, ця заміна коми на «і» фактично нівелює частину аргументів позивачів.
Та й біс з ним – здавалось би, регламент замінили, «технічні помилки» врахували. Якби не нахабність сільської ради, яка зробила те, що в цивілізованому світі називалося б «підробкою документів».
Річ у тім, що «технічна помилка» виповзла лише у судовому засіданні. Під час розгляду питання слухняні депутати сільської ради проголосували за зміни до регламенту одним (навіть не двома, як в порядних радах) голосуванням – за основу і в цілому одразу. І не було мови під час засідання про якісь помилки, коми чи інше.
Спочатку у списку рішень до того, як «помітили помилку», внесення змін у реглмент було під номером 12 в черзі. Рішення опубліковане було так певний час. Аж ось, раптом ми бачимо список рішень після того, як помилку «помітили»:
Вже цікаво, правда?
А от і ще в одному рішенні «поімтили» помилку, схоже. Але про це нікому не сказали:
Виходить, що отакі «помилки» сільська рада виправляє на свій розсуд, як заманеться. І одного разу прийде хтось з рішенням, яке роздрукував «до помилки», а на сайті йому покажуть геть інше рішення.
Що написано пером
Адміністрування сайту Якушинецької сільради, як і тисячі сайтів ОТГ по всій Україні – в руках однієї сумнівної вінницької фірми, яка прописана у квартирі. І це реальна тема для журрозслідування. Проте зараз за свободу слова. Є такий старий Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”, якими передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування публікуються в офіційних друкованих виданнях (ст. 22).
І от якби такі спритники, як Якушинецька сільська рада публікували свої рішення у друкованих виданнях – тоді б і питань не було, де є «технічні помилки», а де їх немає. А якщо «помилки» й виникали б, то їх прибирали не шляхом підміни документів, а новим голосуванням на новій сесії. Як це роблять у цивілізованому світі.
Що роблять органи місцевого самоврядування натомість? Вони просто ігнорують вимоги законодавства про необхідність опублікування власних рішень, в тому числі нормативно-правового характеру, в друкованих виданнях. А тому «виконавчі органи місцевої ради забезпечують правозастосування де-юре нечинних нормативно-правових актів».
Щобільше, «нерідко суди уникають розгляду справ по суті через неможливість доведення факту набрання чинності таким актом, який не опублікований за належною процедурою». Про це вказували ще у 2016 році, коли пропонували прибрати цю колізію.
Звичайно, для законів України введено різницю між опублікуванням та оприлюдненням. А для рішень органів місцевого самоврядування?
І це закладає досить вагому міну під всю систему самоврядування в країні…
Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області
Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.
Comments