У Вінниці на земельній ділянці, яка належить Міністерству оборони України, планують збудувати комерційне житло, 10% якого віддадуть військовим. Історики кажуть, що частину земельної ділянки колись займав військовий цвинтар, на якому поховано кілька тисяч померлих від тифу вояків Української Галицької Армії. МінОборони вже визначило забудовника, а військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом перевищення своїх повноважень службовими особами військової частини А3641…
У 2007 році військовій частині А-3641 (Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних сил Збройних сил України) видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 7,14 га для будівництва групи житлових будинків за адресою Стрілецька, 23.
Згідно з детальним планом забудови на цій земельній ділянці запроектовано шість житлових будинків на 367 квартир.
У 2017 році Подільське управління капітального будівництва МОУ заключило угоду з військовою частиною А-3641 щодо продовження будівництва житла для військовослужбовців – і на земельній ділянці на Стрілецькій, 23 розпочалось будівництво трьох багатоквартирних будинків.
Військовий цвинтар для українських вояків УНР І УГА на Стрілецькій
Подільське управління капітального будівництва знало, що на території майбутнього будівництва можуть знаходитись могили українських вояків, які померли від тифу. Саме тому вони ще у 2018 році замовили дослідження, щоб виявити аномалії в грунті на глибині 1, 5-2, 5 метра на цій земельній ділянці. Роботи виконувала Івано-Франківська фірма "Геоленд ІФ". Згідно зі звітом фірми, вони досліджували лише невелику частину ділянки поруч із колишніми казармами, на якій на початку минулого століття міг знаходитися військовий цвинтар.
Після дослідження у своєму звіті фірма "Геоленд ІФ" вказала, що під час дослідження знайдено кілька аномалій у західно-південній частині, які потребують додаткового дослідження.
Представник фірми "Геоленд ІФ", номер телефону якого вказано на звіті, підтвердив журналістам, що дослідження проводили тільки на частині великої земельної ділянки:
"Дослідження, якщо я не помиляюсь, проводились тільки на частині ділянки, які планували під забудову чи то казарми, чи то гуртожитку. Але щоб ґрунтовно те дослідити, треба було б виконувати дослідження на більш широкій ділянці, щоб чітко все визначити."
"Аномалія теоретично може свідчити про те, що там можуть бути поховання, але без археологічних розкопок і ексгумації тіл висновки робити не можна", – резюмує представник фірми "Геоленд ІФ".
Директор Центру історії Вінниці, історик Олександр Федоришен поділився інформацією про військовий цвинтар вояків на Стрілецькій, збором і аналізом якої він займається уже вісім років:
"Темою цвинтаря на території військового містечка займаюсь з 2012 р. Свого часу вдалось виявити у фондах Державного архіву Вінницької області справу за січень 1919 р., в якій командувач Подільського корпусу Дієвої Армїі УНР Федір Колодій звертається до міської управи Вінниці з проханням виділити земельну ділянку під військовий цвинтар. У справі доволі чітко окреслені його межі.
У розпал епідемії плямистого тифу на Поділлі станом на січень 1920 р. у шпиталях Вінниці та міських околицях перебувало 8 743 вояки, з яких близько 90% померли. Скільки з цих майже 9 тисяч військових поховано тут – невідомо, адже існували інші місця поховань. Зі спогадів вояків можна зробити висновок, що могили були як індивідуальними, так і масовими (братські могили). Зважаючи на високу смертність, ймовірність виходу поховань за окреслені межі міською управою цілком реальна. В тих катастрофічних умовах про суворий контроль за цим взагалі не йшлось, тим паче це була окраїна міста з великим пустовищем. Поховання почали занепадати ще з перших десятиліть радянської влади. У 1970-х робітники 45-го заводу під час земляних робіт неодноразово натрапляли на кістки, пов'язуючи їх з Другою світовою.
У 2018 р. до нас звертались представники Подільського управління капітального будівництва щодо даних про поховання: ми надали всю наявну інформацію включно з копіями архівних документів. Минулого року Центр історії Вінниці мав перемовини із спеціалістами Львівського меморіально-пошукового центру «Доля» щодо дослідження території колишнього цвинтаря. Основна складність процесу полягала в тому, що у тифозних поховань є певний термін, після якого можна починати роботи – це близько 100 років. Також за порадою львівських колег ми звертались до Вінницького обласного лабораторного центру за їх фаховим роз'ясненням алгоритму дій, отримавши відповідь про наявність усіх засобів для проведення дослідження на виявлення черевного тифу, в тому числі у ґрунті. Тобто, 2020 р. – найбільш ранній строк, коли для детального з'ясування меж масових поховань можливо робити повноцінне шурфування на прилеглій території, за потреби – з подальшими пошуково-ексгумаційними роботами."
У Вінниці схожі пошукові роботи вже проводились у 2000-х під час дослідження солдатського концтабору «Шталаг №329». На місці розкопок згодом був облаштований невеликий меморіал. Не менш важливо встановити імена похованих там. Сподіваюсь, до кінця цього року спільно з дослідником Дмитром Левчуком встигнемо закінчити вінницький мартиролог загиблих українських вояків доби Української революції", – додає історик.
Серед загиблих воїнів УГА, які поховані на військовому цвинтарі на Стрілецькій , був і Микола Євшан.
Євшан (справжнє прізвище Федюшка) Микола Осипович (Йосипович (19.V.1889, Войнилів, тепер Калуський р-н Івано-Франківської обл. – 23.ХІ.1919, Вінниця) – літературний критик, перекладач, есеїст, учасник національно-визвольних змагань, бойовий офіцер Української Галицької Армії. Він був знаковою постаттю для своєї епохи, став предтечею «вісниківського» націоналізму, ідеї якого розвинув Дмитро Донцов. Працював адміністратором в Академічному Домі у Львові, урядником «Видавничої Спілки», бібліотекарем НТШ та особистим секретарем Михайла Грушевського як голови НТШ. Звільнившись, пішов служити в УГА, у складі якої опинився у «чотирикутнику смерті» на фронтах Центральної України. 31 жовтня у Вінниці Євшан виголосив промову «Великі роковини України» на святі Галицької Армії. 23 листопада 1919 р. помер від тифу і був похований на військовому цвинтарі у Вінниці.
«24 листопада, в сніжно-болотяний день соснову труну з тілом Євшана везли звичайним возом на військове кладовище зараз же за кримськими казармами у Вінниці. Співає військовий хор. Над могилою хтось виголошує сердечну промову. Через якусь годину на могилі тій поставлено великий хрест, зроблений з перетятого на дві частини телеграфного стовба», – згадують очевидці.
Хорунжий УГА Володимир Левицький у деталях відтворив страшенну біду тієї пори – як їхнє добровольче військо безпощадно косив тиф. І сам хорунжий ледь залишився живим. Видряпався від смерті у Вінницькому шпиталі, з тифозного бараку. Як описував Левицький шпитальну дійсність, за добу у їхній семимістній палаті в середньому мінялося п'ятеро пацієнтів. Буквально одиницям вдавалося вистояти проти гарячки, яка знищувала вояків.
У записах хорунжого читаємо: «Сотник Мелько, що так дуже боявся тифу і зі страху перед зараженням утік з хірургічного відділу до міста на приватну кватиру, вже небіжчик. Вчора його принесли сюди, а на рано тільки труп, і то зовсім голий — все обчистив якийсь „лапайдух", не здаючи собі справи з того, що й завтра така ж його доля жде. Тиф не пощадив і команданта лічниці, полковника Ямполєра, котрий, не зважаючи на старанні заходи дезінфекції та санітарії з боку nopучника Нагляка, не витримав критичного моменту і помер. Поручник Нагляк – цей добрий дух, правдивий опікун, невтомно день і ніч несе свою вахту у шпиталі, надає геройську поміч конаючим Героям Галицької Землі…»
Інший свідок подій, Юрій Шкрумеляк, опише смерті бійців УГА у Вінниці у книзі «Поїзд мерців», виданій у Львові у 1922 році:
«Минуло 25 років. На місці, де поховано щось із десять тисяч галицьких вояків, не знайдеш не тільки могили поручника Федюшка, а й самого цвинтаря», – напишуть у журналі «Земля» 1944 року…
Попри те, що історики розповідають, що саме епідемія тифу викосила частину українського війська у Вінниці 1919 року, Подільске управління капітального будівництва звернулось до Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ України з проханням перевірити ґрунт ділянки на Стрілецькій, 23 на виявлення збудників сибірської виразки, а не черевного тифу. На що лабораторія дала негативний результат перевірки.
Ми звернулись до головного державного санітарного лікаря Вінницької області Валентини Зайцевої з проханням прокоментувати ситуацію з військовим кладовищем на Стрілецькій. Нам пообіцяли розібратись і дати розгорнуту інформацію щодо можливості проведення археологічних розкопок та ексгумації тіл, які були заражені тифом.
Старі казарми на Стрілецькій:без пам'яті і охорони державою
Але виявляється, проблема є не тільки з військовим цвинтарем на території військової частини, яка поряд. Казарми, які були побудовані ще наприкінці ХІХ століття також не стали історичною пам'яткою і не охороняються державою. Про це свідчить відповідь Управління культури та мистецтв Вінницької ОДА. Документи на казарми Вінницька міська рада почала готувати, але так і не довела справу до кінця.
Завідуючий сектором охорони культурної спадщини Михайло Потупчик пояснює, що юридично будівлі дореволюційних казарм від знесення та перебудови закон зараз не захищає:
"Казарми на Стрілецькій не мають охоронного статусу. Цим би мала займатись міська рада, адже вона свого часу приймала рішення щодо визнання будівель на Стрілецькій щойно виявленими об'єктами культурної спадщини й вони мали підготувати облікову документацію, акти технічного стану. Міська рада на якусь невеличку частину це зробила і ми запустили і ці об'єкти до реєстру були внесені. Але це було на дуже невеличку частину. А на все інше ми листи на раду писали, що просимо передбачити кошти і виготовити, але це було проігноровано. А терміни пройшли."
Житло від МОУ: корупція чи благо для військовослужбовців, які роками стоять на черзі?
12 липня 2017 року Подільське управління капітального будівництва оголосило конкурс, який розмістило на останній сторінці місцевої газети "Правди сила" з тиражем у 3 000 примірників.
А у серпні структура, підпорядкована МОУ, обрала переможця. Це ПП "Особняк центр", власником і директором якого згідно інформації аналітичної системи Youcontrol є Сергій Олексійович Коцага.
Ми сконтактували з забудовником, який підтвердив. що має всі необхідні дозвільні документи на будівництво трьох багатоквартирних будинків та пообіцяв показати їх. Як тільки ми отримаємо копії документів від забудовника ПП "Особняк центр", вони будуть опубліковані на нашому сайті.
Юрист та експерт з земельних питань Георгій Могильний вважає, що це може бути черговою корупційною схемою від Міністерства оборони: "У Вінниці 10% ( згідно угоди стільки відсотків квартир отримують військовослужбовці)- це дуже багато. Якщо врахувати вартість землі і вартість будівництва, яка що у Вінниці, що у Києві по суті однакова, то зрозуміло, що 10 % – це багато. Один і з варіантів, як я бачу, чому 10% – це те що вони цю земельну ділянку отримають "в подарунок".
Георгій Могильний детально розповів про схему, якою користувався депутат від ОПЗЖ Дмитро Ісаєнко коли працював в МОУ:
"Підписується угода про 10%. І по ній, до прикладу, пишуть, що житловий комплекс буде 10 тисяч кв.м. і 10% – Міністерству оборони. І ось тут важливо що: спочатку вони встановлюють відсоток, потім затверджують проект з заниженими показниками. А ось потім відсотки житла переводять в абсолютні квадратні метри (доля Міністерства оборони). Потім забудовник виконує свої зобов'язання, МОУ підписує документи, що забудовник виконав свої зобов'язання і до нього більше питань немає, а після цього забудовник затверджує реальний проект і забудовує усю цю землю. Нерідко забудовник потім дає квартири або в інших місцях, або викупає – це вже як вони домовляться. До прикладу, коли Дмитро Ісаєнко працював керівником Управління капітального будівництва МОУ, він своїм підписом "пробачив" забудовнику близько 20 тисяч кв.м. житла на Печерську."
Мешканці сусіднього з будівництвом будинку не погоджуються з проведенням будівництва на місці можливого розміщення кладовища і звернулись до військової прокуратури з заявою щодо можливого перевищення службовими особами військової частини, яка має право користування ділянкою, службових повноважень.
Учасниця створеної мешканцями сусідніх будинків ініціативної групи пані Поліна розповідає, що на земельній ділянці була зелена зона, але перед початком будівництва всі дерева вирізали:
"У нас були липи, ялини, берези, всі з дітьми гуляли, а вони взяли і майже 100 дерев вирізали і поставили нам будівельний паркан просто перед будинком".
МОУ на скарги мешканців реагує просто: кажуть все законно, мають всю необхідну документацію.
Військова прокуратура Вінницького гарнізону відкрила кримінальне провадження щодо виділення землі МОУ для зведення трьох будинків забудовником ПП "Особняк центр". Прокурор Роман Клим'юк підтвердив, що зараз проводяться слідчі дії:
"Кримінальне продження внесено на підставі повідомлення одного з мешканців сусідніх будинків. Військовою прокуратурою Вінницького гарнізону здійснюється процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні.Ми перевіряємо інформацію згідно переліку правопорушень, на які завник посилається шодо законності проведення робіт. Наразі досудове слідство триває."
Comments