top of page

П’ятничанський парк: мертва хвоя, дерево кохання та панський клен

П’ятничанський парк колись був одним з найкращих європейських парків. Його проектував для родини власників маєтку на П’ятничанах - Грохольських відомий паркобудівничий Діонісій Макклер (інколи пишуть Мак-Клер або Міклер), який закінчив Лондонську школу паркобудування. Зараз через десятки років безгосподарності парк перетворився на жалюгідні залишки минулої роскоші. Дбайливо вирощені дерева вмирають, ставок, на якому ще двадцять років тому плавали човнами, всихає. Та попри недбалість місцевої влади у парка є свої захисники, які не дають знищити старі дерева та насаджують нові. Сьогодні наша історія про В’ячеслава Науера, який самотужки доглядає найстаріший вінницький парк.


Історія парку “Красуня”


П’ятничанський парк був створений у 1770 році, у тому ж році збудований і палац Грохольських. Про це йдеться у книзі “Архітектурні візерунки древніх П’ятничан і не тільки…”.


Тоді у Європі став популярний «регулярний» стиль для паркових зон. Він передбачав безроздільне панування палацу над навколишнім садом або парком. Алеї розташовувалися паралельно чи зіркоподібно, або у вигляді правильного багатокутника, розділеного діагоналями. Рослини розміщувалися геометрично правильно, у точно призначеному для них місці. Таким був перший п’ятничанський парк. Пізніше, на зміну «регулярному» стилю приходить мода на композиції схожі до природні. Так в садово-парковому мистецтві виникає новий напрямок – пейзажний. Парки стають схожими на ліси з галявинами, з водоймами в звивистих берегах, з криволінійними доріжками. У парках розміщують павільйони, альтанки, іноді облаштовують фонтани. І у п’ятничанській садибі після 1831 року парк стає, у відповідності до тогочасних естетичних смаків, «пейзажним англійським».


Проектував і багато років займався вирощуванням цього парку відомий паркобудівничий Діонісій Макклер (інколи пишуть Мак-Клер або Міклер), який закінчив Лондонську школу паркобудування. На 32-х гектарах навколо палацу Грохольських він створив один із кращих тогочасних європейських парків. Його назвали «Красунею».


Рослини для парку завозились з Північної Америки, з Польщі.



До 1918-го року тут були оранжереї вартістю в мільйон царських рублів. Марія Собанська в спогадах пише: «На території, де розташувалися парники, ми мали три оранжереї. Найбільшу — під екзотичні рослини: пальми, цитринові й помаранчеві дерева, гранати, тощо... Мали також «ананасарню», де було дуже гаряче, і дозрівали справжні ананаси, і вони, хоча невеликі, та з’являлися в залі-їдальні… варто було б заглибитися в сад, цей наш п’ятничанський сад... зі старими, чудовими деревами, що пам’ятали давні покоління...»




Всього в парку зростало понад 80 видів дерево-чагарникових порід, в тому числі такі рідкісні, як модрина польська, дуб червоний, горобина берека, катальпа, так зване «макаронне дерево», горіх чорний, бук червонолистий. Крім того тут чимало невеликих березових острівків, білої акації, тополі канадської.


У часи Ґрохольських у парку було гарне озеро з кришталево-чистою водою та оздоблене мозаїкою, береги були огороджені вишуканим кованим парканом.




Але в останні десятиліття замулились джерела, які наповнювали водойму, зникла мозаїка, якою було викладене дно, обвалились штучні гроти, посохли і поламались рідкісні зелені насадження навколо панського озера.



Екоактивіст, що рятує парк


Зберегти старовинні дерева та відродити «Красуню» намагається місцевий житель В’ячеслав Науер. Він у П’ятничанському парку і за громадського інспектора, і садівника, і екскурсовода, який знає про кожен «експонат» цього історичного місця.



Тут є дерева, яким по 300-400 років, але вони у жахливому стані, бо не оберігаються ні обласною радою, як власником 32 га парку, ні диспансером, що поселився в палаці Грохольських і відповідає за утримання парку, - розповідає місцевий активіст.


Він вивчає парк з 1997 року, з тих пір як придбав будинок неподалік. Пригадує, що наприкінці 90-х у панському озері на території парку ще рибалили з човнів. Тепер водойма дуже обміліла. Хоча він звертався до органів місцевої влади, щоб розчистили озеро і привели до ладу систему водовідведення, з якої в озеро потрапляють стічні води з усього мікрорайону. Нічого з того не було виконано, тому він сам організував студентів і намагався розчистити джерела озера.


Така ж ситуація із старовинними гротами.

Тут біля озера були такі ж гроти, як в Софіївському парку. За легендою, через ці гроти можна було дістатися іншого боку П’ятничан. Але вони спочатку замулилися, а потім зовсім засипалися землею. Тільки два місця залишилося, де видніються рештки грот, - каже пан В’ячеслав.

Має П’ятничанський парк і дуже романтичну історію. Тут досі збереглося унікальне дерево кохання.

Чому воно унікальне, бо з одного коріння виросли липа і клен. Так вони вже декілька століть разом – разом росли, разом і помирають, бо їх знищує омела…


Є у парку й «весільний клен». Тут молодята влаштовують фотосесії. Але й воно пропадає, - констатує чоловік.

І тут таких «експонатів» на пальцях можна перерахувати… Ще є декілька старовинних дубів. Одне з них навіть четверо ледь осилили обійняти. Дуби могли б жити 700-800 років, якби за ними був належний догляд.



Ще стоїть клен Грохольських, який був висаджений на території панської конюшні. Ще не так давно росла унікальна ялина, на якій під час другої світової війни німці викарбовували свої імена.


Але сучасники спочатку її підпалили, а потім зрізали… Під корінь зрізана й панська липова алея… З історії парку відомо, що її висадили на честь візиту до Грохольських останнього короля Польщі Станіслава-Августа.



Але В’ячеслав Науер свято вірить, що П'ятничанський парк «Красуня» виживе, бо деякі старі насадження дали потомство:

Прадавня павловнія дала молодий пагінець. А вікова модрина прямо з пенька народила своє дітище! – радіє пан В’ячеслав. Він і сам уже висадив пару сотень дерев, щоб відновити природню для цього парку флору.


Відеоверсію екскурсії П'ятничанським парком можна переглянути за посиланням




Активіст закликає долучатися до цієї благородної справи усіх небайдужих, бо тільки так вдасться зберегти панську «Красуню».


Наше редакція підтримує збереження і відновлення П’ятничанського парку і разом з небайдужими мешканцями ініціює низку заходів, що парк повернувся громаді. Якщо ви бажаєте долучитись до історії відновлення парку, підпишіться на групу “П’ятничанський парк” у Фб. Там будуть опубліковані усі новини і оголошення.


Посилання на групу ось тут


Comments


bottom of page