У Сутисківській громаді закривають школу, де навчаються діти, які опинились у важких життєвих обставинах. Проект рішення на розгляд сесії селищної ради уже не вперше виносить голова громади Леонід Дідух. Якщо школу закриють, то учні змушені будуть перейти на навчання до іншої школи, якою керує його дружина.
11 серпня під час сесії більшістю голосів депутати проголосували за реорганізацію закладу, а фактично - за його закриття. Колектив та батьки звернулися до голови Вінницької обласної військової адміністрації Сергія Борзова, який їх запевнив, що і колектив, і школу максимально збережуть.
- Обіцяю, що діти підуть до своїх вчителів у своїх рідних стінах, - запевнив Борзов батьків з Сутисок.
Закрити не можна залишити?
За декілька тижнів до навчального року у селищі Сутиски на Вінниччині нависла сокира над існуванням одного з двох навчальних закладів. Мова йде про колишній інтернат, а зараз спеціальний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Від початку створення Сутисківської ОТГ місцева влада не може знайти кошти на його утримання…
Ще у минулому році тут навчалися і проживали діти, які опинилися у важких життєвих обставинах з інших громад області. Серед них юні художники і наполегливі хлопчики-футболісти.
Коли вперше постало питання про закриття закладу, ми разом з колективом провели віртуальну екскурсію школою.
Але з тих пір, як пансіонат для проживання закрили, а сам інтернат почав діяти як спеціалізований заклад, шкільний контингент тут значно зменшився. Та порожні приміщення не довго пустували. З початком повномасштабного російського вторгнення у закладі відкрили двері для переселенців. І хоча утримання внутрішньо переміщених осіб повністю компенсує держава і це покриває частину витрат школи, як виявилось, попри все, на спеціалізований заклад у селищної ради немає коштів. І тому тут утретє за недовгий час керівництво громади винесло питання якщо не про ліквідацію, то про реорганізацію колишнього інтернату.
Голосували як зайчики
Сесія 11 серпня для вчителів, батьків, дітей цієї школи стала справжньою несподіванкою. Бо у спеціалізованому закладі спокійно готувалися до початку навчального року, а не до питання реорганізації, яке вчергове винесли на сесію. Проект рішення опублікували за день до проведення сесії. Перед цим жодних громадських обговорень щодо фактичного припинення існування школи не організовували і не проводили.
- Ми поремонтували навчальний корпус, обладнали укриття, адже батьки і діти висловили бажання про змішану форму навчання. 15 серпня у школі мала бути комісія, але 10 серпня по обіді дізналися, що завтра - сесія і наш заклад знову хочуть реорганізувати, - розповіла педагог закладу і депутат селищної ради Інна Ніколюк.
Батьки, вчителі та просто небайдужі мешканці Сутисок прийшли на сесію, щоб вмовити депутатів не чіпати школу. Апелювали, що в час війни такі питання недоречні, бо навчальний заклад може також стати в нагоді школярам, які переїхали з тимчасово окупованих територій, із зони активних бойових дій. До ініціативи громади дослухалися два депутати. Один з них, Василь Стеценко, з місця вніс пропозицію, щоб не чіпали школу до закінчення воєнного стану, але колеги по депутатському корпусу його не підтримали.
На реорганізації наполягала методист відділу освіти Наталя Сакаєва:
- Можу цитувати статті Закону України, апелювати постановами Кабміну, але давайте будемо реально дивитися на справи. Ніхто не знає, коли закінчиться війна. Наближається зима, і все дорожчає. Потрібна закупівля палива. Кошти витрачаються на утримання будівлі, вкладаються у стіни, а не в освіту.
За її словами, станом на 1 вересня 2022 року очікувана кількість дітей у громаді 620 осіб, з них лише 181 - у спеціалізованому закладі, це з урахуванням внутрішньо переміщених осіб. Якщо два навчальних заклади будуть функціонувати окремо, тоді в громаді будуть 26 повноцінних класи і 3 неповноцінних. Відповідно до заяв батьків, до першого класу подано 48 заяв: 41 - до ліцею і 7 - до спеціалізованого закладу. За умови реорганізації закладу - 2 повноцінних класи. Якщо ні, то фінансування буде йти на два повних класи і один малокомплектний клас, а це розпорошення коштів. За умови, якщо спеціалізований заклад приєднається до ліцею, чиновниця пообіцяла, що учні 2-го, 3-го, 4-го, 6-го і 7-го класів отримають окрему кімнату, це якщо вони у повному складі перейдуть до школи дружини селищного голови. Для вчителів 2-го, 3-го, 4-го класів пообіцяли працевлаштування класного керівника і асистента вчителя. Учителям спеціалізованого закладу пропонується переходити зі своїми учнями.
- Працевлаштування вашого колективу буде забезпечено. Три ставки вчителя початкових класи, дві - асистента вчителя, шість ставок вихователів групи продовженого дня, вакансія вчителя іноземної мови, інформатики, заступника з навчально-виховної роботи, вчителя фізичної освіти. У 2023 році закінчується контракт із шістьма вчителями-пенсіонерами у ліцеї, - запевнила чиновниця.
Вона також повідомила, що у вивільненому приміщенні спеціалізованого закладу можуть поселити переселенців:
- Розглядається можливість прийняти у себе дітей-переселенців з особливими потребами з Одеської чи Чернігівської областей. А також переселенців з Донецького, Луганського, Миколаївського регіонів. І нам треба кожну копійку тут зберегти, щоб там, на передовій, наші хлопці мали все необхідне, - наводила аргументи методистка.
Щоправда, вона не пояснила, яким чином зекономлені кошти громади будуть витрачені саме на військових і яких саме… Така маніпуляція обурила батьків та педагогів:
- Не треба прикриватися нашими захисниками, бо вони там, на передовій, для того, щоб тут діти могли вільно навчатися у рідній школі.
Але питання реорганізації на сесії було вирішено більшістю голосів депутатів, з яких 12 проголосували “за”.
- На мою думку, чому деякі депутати так проголосували, бо вони залежні від селищного голови Леоніда Дідуха. Сергій Соколенко просив у голови землю під будівництво, а його дружина працює у дитсадку. Оксана Мусійчук спочатку працювала у дитсадку, а тепер у селищній раді опікується соціальною політикою. Павло Мельник - лісник, за моєю інформацією, він підтримав реорганізацію, бо йому погрожували звільненням. Леонід Заболотний очолює місцеву футбольну команду, яку фінансує Дідух, а ще працює сторожем у дитячому садку. Його дружина - технічний працівник. Тетяна Переродова - заступниця директора ліцею. Григорій Слободяник - колишній директор школи, який дуже шанує Дідуха. Наш голова має більшість - ці депутати від нього залежні: або працюють у комунальній сфері, або отримали землю, або мають спільні інтереси, - вважає опозиційний депутат Василь Стеценко.
Голова обласної адміністрації пообіцяв зберегти школу
Після сесії, якою фактично закривають школу, батьки, співробітники спеціалізованого закладу та представники громади за розв'язанням свого питання поїхали до обласної влади. Бо впевнені, що за реорганізацією закладу насправді стоїть його ліквідація і подальший дерибан понад 30 га землі - території над річкою колишнього маєтку графа Гейдена.
У Вінниці ініціативна група зустрілася з головою Вінницької військово-цивільної адміністрації Сергієм Борзовим. Після двох годин гарячих дискусій з представниками селищної ради, обласного департаменту освіти, юристами та колективом Сергій Борзов запевнив батьків, що діти підуть до своєї школи, а педагоги залишаться на роботі.
- У вашій громаді дефіцит бюджету. Але держава дотримується своїх зобов’язань, державна субвенція надходить, тому всі вчителі будуть забезпечені заробітною платою на 100 %. Спеціальна школа отримує 4 млн 8390 тис. грн освітньої субвенції, ліцей - 8 млн 949 грн субвенції на дитину. На утримання ліцею потрібно 15 млн, на спеціальну школу - 10 млн. Але на спецшколу не вистачає 3,3 млн грн. У минулому році на утримання вашого навчального закладу з обласного бюджету ви отримали 1,1 млн грн, щоб завершити календарний рік. Але цього року, щоб зберегти школу, потрібно скоротити витрати на техперсонал. Бо саме громада бере на себе енергоносії та обслуговуючий персонал. А держава оплачує заробітну плату вчителям. Тому прийнято рішення про реорганізацію шляхом об’єднання з ліцеєм. Про ліквідацію навчального закладу мова не йде. Зміниться вивіска, але сюди діти й надалі будуть приходити, щоб отримати освіту. Тому хочу заспокоїти батьків, ваші школярі підуть у ту ж саму школу до тих же вчителів, - запевнив Сергій Борзов.
Коментар юриста організації Віталія Гусака щодо можливості оскарження рішення ради
Отже, які у нас є варіанти:
1. Оскаржити рішення через неопублікування проекту рішення за 10 днів;
2. Оскаржити рішення через порушення вимог, викладених в абзаці 2 частини 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
3. Оскаржити рішення через порушення процедури прийняття рішення у зв’язку з непроведенням громадських слухань.
1. Успішне оскарження рішення, застосовуючи перший варіант, вбачається малоймовірним, оскільки частина 10 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначає, що у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".
Судова практика відсутня.
1. Успішне оскарження рішення, застосовуючи перший варіант, вбачається малоймовірним, оскільки в абзаці 2 частини 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» йдеться про те, що реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.
У нашому випадку, якщо вони вкажуть, що вони не є сільською місцевістю, нам буде важко довести протилежне.
2. Оскаржити рішення через порушення процедури прийняття рішення у зв’язку з непроведенням громадських слухань.
Для початку розберемося з поняттями «громадські слухання», «громадські обговорення» та «публічні громадські обговорення».
Всі ці терміни зустрічались під час вивчення питання.
Громадські слухання
Стаття 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
Статут на веб-сайті відсутній. У статуті можна визначити організації громадських слухань.
Підсумовуючи все вищезазначене, можна виділити основні аспекти, що характеризують такий інструмент демократії як громадське слухання:
- процедуру можна проводити з усіх питань, що належать до відання місцевого самоврядування;
- встановлення порядку їх проведення покладається на органи місцевого самоврядування.
Громадські обговорення
Розглядаючи громадські обговорення як інструмент залучення громадян до прийняття рішень варто зауважити, що на сьогоднішній день поняття та порядок реалізації цього інструменту закріплено лише в постанові КМУ від 29 червня 2011 р. № 771.
Згідно з цією постановою, громадське обговорення - це процедура залучення громадськості, її представників (представника) до обговорення питань щодо прийняття рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Згідно з п. 7 постанови КМУ від 29 червня 2011 р. № 771, основними формами громадського обговорення є підготовка, подання пропозицій (зауважень) та громадські слухання.
Таким чином, можна побачити, що це інструмент вузького профілю з чітко визначеними умовами застосування та реалізується через інші механізми участі, у даному випадку через звернення громадян та громадські слухання.
Публічні громадські обговорення
З поняттям “публічні обговорення” дуже часто можна зустрітися в публікаціях ЗМІ та на офіційних сайтах органів влади. Але офіційна назва даного інструменту демократії, згідно з постановою КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996, звучить трохи по-іншому, а саме “публічні громадські обговорення”. Зазначеним нормативним актом закріплено основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики.
Згідно з п. 11, 13 постанови, однією з форм проведення консультацій з громадськістю є публічні громадські обговорення. Останні, в свою чергу, передбачають проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей (нарад) з громадськістю, інтернет-конференцій та відеоконференцій. Додатково у рамках публічного громадського обговорення можуть проводитися засідання громадських рад, інших допоміжних органів, утворених при органах виконавчої влади.
Отже, публічні громадські обговорення відрізняються такими ознаками:
- проведення та організація забезпечуються органами виконавчої влади у випадках, передбачених п. 7 постанови;
- тематика обговорень стосуються питань формування та реалізації державної політики;
- законом визначено конкретні підстави та форми проведення публічних громадських обговорень.
Отже, у нашому випадку повинні відбутися публічні громадські обговорення у формі громадських слухань.
Σχόλια