У родини настоятеля Сергія Виговського, що є розпорядником величезного храму, що на Пирогова150, є немалий бізнес - ливарне виробництво, яке зареєстроване на його синів. На сайті підприємства вказано, що вони є найбільшим виробником церковного краму, хоча за фінансовими документами фірма збиткова і майже без обороту. Сама ж фірма хвалиться, що співпрацює навіть з окупантським керівником російської церкви Кірілом. Тільки ось за оренду тисяч квадратних метрів виробничих приміщень платить чомусь не “православна” фірма “Рось-Вінниця”, а релігійна громада, де “батюшка” керує. Цікавим є те, що діти Виговського також є священниками, але, у вільний від прихожан час, займаються успішним бізнесом - торгують з країною-окупантом.
Але давайте все по черзі.
Земля, оренда, храм
За адресою Пирогова 150 є невеликий храм та будівля з написом “Трапезна”. Далі, за ними, уже величезна новозбудована церква на 13 куполів, яка має окрему адресу: Пирогова 150а. Цікаво, що у 2014 році, після анексії Криму, під час будівництва храму виник скандал, адже більша частина коштів мала отримати російська фірма, якою володів повний тезка сина настоятеля Виговського - Михайло.
З відкритого судового реєстру Російської Федерації стало відомо, що через кілька місяців після оприлюднення священниками суми витрат на будівництво (в серпні 2014-го року), Релігійна громада Стрітення Господнього Української православної церкви Московського патріархату уклала угоду з фірмою «Днєпрослав» з Ярославської області (РФ) про поставки товарів в Україну (номенклатура не уточнюється). Судову тяганину, в якій розкриваються деякі деталі контракту, ініціювала російська податкова, у неї є претензії до фірми-постачальника.
З судових документів випливає, що сума угоди між Релігійної громадою Стрітення Господнього Української православної церкви і «Днєпрославом» 8 склала млн рублів (в еквіваленті - біля 3 млн гривень) - стільки УПЦ МП зобов'язалася сплатити за постачання неназваних товарів. Термін дії угоди - до 31 грудня 2015 року.
77 соток землі під церковними спорудами “Релігійна громада Стрітення господнього УПЦ” зареєструвала у березні 2020 року, хоча церкву там почали будувати набагато раніше.
Керує релігійною громадою священник Сергій Виговський.
За інформацією аналітичної системи YouControl у його підпорядкуванні ще чотири релігійні громади.
Це села Круподеринці, Павлівка та місто Погребище.
Саме у церкві в Круподеринцях влітку 2016 року священники Виговські разом з представниками окупантської російської церкви молились за імперського графа Миколу Ігнатьєва, який відомий тим, що був міністром внутрішніх справ імперської росії і сприяв погромам проти єврейського населення.
У російській версії Вікіпедії про Ігнатьєва пишуть так:
“Во время непродолжительного пребывания Игнатьева на посту министра внутренних дел (до 30 мая 1882 г.) в России резко обострился еврейский вопрос, и прокатилась волна еврейских погромов на юге. Ещё до своего назначения министром, Игнатьев открыто проявлял юдофобские взгляды. Так 12 марта 1881 г. он писал: «… в Петербурге существует могущественная польско-жидовская группа, в руках которой находятся банки, адвокатура, значительная часть печати и др. обществ. дела… Всякий честный голос рус. жизни заглушается польско-жидовскими криками, твердящими о том, что рус. требования следует отвергнуть как отсталые и непросвещённые…».
Ще Ігнатьєв відомий тим, що сприяв окупації китайських земель до росії по правому берегу річки Амур від річки Усурі до Тихого океану. Зараз це території Хабаровського та Приморського країв російської федерації.
Але хіба дивно, що попи московської церкви моляться за імперського чиновника, який ненавидів інші народи?
Також, священник Сергій Виговський зареєстрований як ФОП з видами діяльності: "Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього" та "виробництво меблів".
І це ніби все, бо далі, схоже, весь бізнес на родичах.
Російський бізнес священиків Виговських.
Розпочнемо з фірми “Рось-Вінниця". Її власниками у рівних долях є сини Виговського: Никодим, Михайло та Ілля, що проживають у одному і тому ж будинку на вулиці Івана Богуна у Вінниці.
На сайті цього підприємства, який є доступним лише російською мовою, вказано, що це одне з найбільших підприємств з виробництва церковного краму.
Хоча, згідно з фінансовими звітами, фірма у 2020 році була збитковою, а перед цим показала всього 1,5 тисячі гривень прибутку.
Як обліковувались виготовлені товари і як вони продавались, можемо лише здогадуватись.
Серед проєктів, якими хизуєтьться “православне підприємство”, є оздоблення російського храму. У статті підкреслюється, що власне сам очільник московитської церкви патріарх Кіріл провадив церковну службу.
Керує підприємством Никодим Сергійович Виговський - Син настоятеля Виговського і священник у храмі батька.
У вільний від парафіяльних турбот час, успішно займається бізнесом. Цікаво, що навчався та став дияконом Никодим Виговський у російському Санкт-Петербурзі.
Протоієрей Никодим є власником ще двох фірм - “Діаліт” та “Мармотон”.
Підприємство “Діаліт” займається виробництвом ювелірних виробів та за 2019 -2020 роки офіційно отримала понад 700 тисяч прибутку.
На сайті "Діаліту" розміщено фото з виконаних підприємством робіт у російському селі Дівєєво, що у Нижньогородській області.
Оскільки фірма була створена у 2017 році, то виконувались роботи і поставлялись товари уже під час російсько-української війни.
А ось ТОВ “Мармотон” зареєстрована нещодавно, а саме 4 січня 2023 року. Никодим Виговський вніс до статутного капіталу 312 тисяч, ще 338 тисяч додала Любов Фельчина.
У мережі ФБ є сторінка Любов Фельчини, де вона постить новини про Вінницьку єпархію УПЦ та жалісливі вірші про Лавру.
“Марморон” зареєстрований у с.Зарванці на вулиці Сосновій 10, і має займатись обробкою декоративного каменю. І якщо на батькові нерухомості нуль, то у сина її достатньо. Зокрема, він володіє трьома будинками у Зарванцях, що неподалік Вінниці, на вулиці Сосновій; має у власності п’ять земельних ділянок там же та одну ділянку у Якушинцях.
До речі, саме Никодим Виговський є заявником у судовому позові, де він вимагає визнати нечинними парафіяльні збори, після яких Спасо-Преображенський кафедральний собор м. Вінниці перейшов до Православної Церкви України. Згідно з державним судовим реєстром, справа обійшла повне коло, дійшовши до касаційної інстанції та наприкінці 2021 року знову повернулась до Вінницького міського суду.
Але повернемось до дітей настоятеля церкви УПЦ на Пирогова 150 Сергія Виговського. Його син Ілля також володіє частиною сімейного церковного бізнесу та є священником у храмі батька.
У березні минулого року, священник Ілля Виговський висловлювався на підтримку країни-агресора, за що був затриманий місцевою ТРО. Через що його мати записала відео і пояснила підтримку окупантів психічною хворобою сина.
Але у співвласниках ливарної фірми є ще один Виговський - Михайло. Той - успішний фермер з купою сільськогосподарської землі у Томашпільському районі. Фірма, зареєстрована на Михайла Виговського, називається “Нью Агро” і у своєму розпорядженні фірма має ще 165 земельних ділянок, теж біля Томашполя. Зареєстрований бізнес у 2018 році, а за 2021 рік відзвітували за 3,6 мільйона прибутку від сільського господарства.
Цікавим є те, що саме на повного тезку Михайла Виговського зареєстрований бізнес у місті Ярославль російської федерації. Це вищезгадана фірма “Днєпрослав”, яка мала займатись будівництвом церкви Виговських на Пирогова.
Про це писав Главком: “Так, згідно з російськими базами юридичних осіб, засновником «Днєпрослава» є Михайло Сергійович Виговський - повний тезка сина вінницького священика - будівельника храмів Сергія Виговського. Про те, що мова йде найімовірніше про сімейний підряд вказує й громадянство засновника російського «Днєпрослава»: Михайло Сергійович Виговський - українець”.
Оренда і труби
Рік тому “релігійна громада Стрітення Господнього Української Православної Церкви” подала до суду на Вінницьку міську раду, оскільки місто надало дозвіл приватній фірмі “Виробничо-комерційна фірма ЦНорд Пак-Плюс” будувати багатоквартирний житловий будинок біля ливарного виробництва родини Виговських. Хоча орендарями приміщень є саме релігійна громада, а не приватна фірма родини священників.
Зокрема, з судових документів ми дізнаємось, що церква орендує склад насіння №1 літ. «А» площею 1466, 3 кв.м,
склад насіння №2 літ. «Б» загальною площею 1480 кв.м,
сушильне відділення літ. «В» загальною площею 323,4 кв.м, адміністративний будинок (лабораторії) літ. «Г» площею 288,6 кв.м, прохідну літ. «Д» площею 28,8 кв.м,
склад паливно-мастильних матеріалів літ «Е» площею 40,3 кв.м, автовагу літ. «Д» площею 8,7 кв.м,
гараж для автомобілів літ «З» площею 222,8 кв.м. та має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №520680203-4, дата видачі 07.07.2015, строк дії якого не обмежений.
Батюшки вимагали від міської ради визначити 100 метрову санітарну зону навколо їх виробництва і не дозволяти будуватись приватній фірмі.
З того виходить, що торгують храмовим крамом з фірми Виговських, але за оренду виробничих площ платять віряни?
Тільки ось Верховний суд прихожанам МП відмовив. Бо бізнес церкви - то одне, а ось інтереси громади - то інше.
“Рішення у цій сфері істотно та протягом тривалого часу впливають на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Досить часто ці інтереси розходяться.
...не дивлячись на те, що містобудівні умови та обмеження є актом індивідуальної дії, за своєю природою вони можуть впливати на права та інтереси не тільки замовника, а й на інтереси громадськості в цілому”, - зауважила колегія суддів.
На цьому розповідь про прибутковий бізнес Виговських хотілось би завершити. Але вас чекають ще інші історії. Бо і церков, і парафій у московського патріархату на Вінниччині чи не найбільша кількість серед усіх областей України.
댓글