Студенти Вінницького національного медичного університету у відчаї – ситуація, яка склалась на кафедрі патологічної анатомії, судової медицини та права змусила їх писати відкриті листи на ім’я ректора вишу Василя Мороза, міністру охорони здоров’я Максиму Степанову із проханням допомогти вирішити конфлікт між майбутніми лікарями та завідувачкою кафедри Аллою Гаврилюк. Все через зневагу професорки до студентів та вимагання хабарів. Але гроші пані професорці конче потрібні - завідувачка кафедри добудовує маєток поблизу Вінниці…
Важкі кроки до «Кроку»
Взагалі, винесений у публічну площину конфлікт у вінницькому меді – вже нонсенс. Зазвичай всі проблемні питання вирішуються тут тихо і без зайвого шуму. Але заручниками професорки Гаврилюк стало чимало студентів, які без того, щоб скласти іспит не можуть бути допущеними до тестування «Крок-1», комплексного іспиту. А відповідно без «кроку», не можуть бути переведеними на наступний курс. “Крок” студенти мають здати наприкінці вересня. Але із заборгованістю імені Гаврилюк це неможливо. Тому - або в касу, або з вишу.
Враховуючи епідемічну ситуацію ВНМУ пішов студентам назустріч і дозволив дистанційне навчання, викладачі проводили пари відповідно навчальної програми. У квітні ректор Василь Мороз видав Наказ №153, де вказав: «поточні заліки виставити викладачами навчальних груп за середнім показником успішності студентів при відсутності академічної заборгованості». Це все було зроблено, аби студенти з різних куточків країни, з різних карантинних зон не створювали небезпеку захворіти ані собі, ані своїм однокурсниками, ані викладачам.
Це – в ідеалі. Але не на кафедрі, очолюваній професоркою Аллою Гаврилюк. Вона проводила заліки на власний розсуд, призначала їх, за словами студентів, самостійно, коли хотіла, не попередивши заздалегідь:
«Про складання ми дізналися увечері перед складанням, відповідно часу на підготовку бракувало. Також викладачі були не підготовлені, кімнату в Microsoft Teams було створено в день заліку о 9:11, інформації у студентів про час проведення не було. У викладача, що приймав залік не було мікрофона та камери, що свідчить про повну відсутність організації». І це ще навесні.
Студенти скаржились, що проблемою стали негативні оцінки з модулів і неможливість їх перескласти. І хоча Василь Мороз наказав всім кафедрам «забезпечити щоденне відпрацювання пропущених занять та негативних оцінок своєму викладачеві дистанційно відповідно до процедури проведення відпрацювання», та професор Гаврилюк чхала на такі вказівки ректора. Ще навесні студенти писали ректорові Морозу:
«Через те, що перездачі модулів приймає виключно Гаврилюк А.О. , більшість студентів не мають допуску до складання сесії через відсутність реальних перездач модулів. Завідувач кафедри Гаврилюк А.О. призначає перескладання, але не з’являється в призначений час, переносить на наступний день або студенти вимушені чекати по 3-4 години, і вже після цього перескладання переноситься на наступний день. Дана ситуація виснажує студентів очікуванням неіснуючих перескладень та заважає підготовці до складання сесії! Така поведінка наштовхує на думку, що завідувач надзвичайно зацікавлена у недопущенні студентів до іспиту дистанційно і створює всі умови, щоб студенти не були допущені до іспиту зараз, а прийшли складали іспит з патоморфології восени, знову ж таки особисто Гаврилюк А.О».
І от настала осінь. І слова студентів справдились – вони досі безрезультатно намагаються скласти пані Гаврилюк заліки та екзамен. Більш того, пані Гаврилюк чхала не тільки на накази ректора Мороза, але й на будь-які застороги Міністерства охорони здоров’я. На фото видно, як студенти, які прийшли складати заборгованість на кафедру навіть не мають змоги дотримуватись дистанції, натомість вимушені чекати годинами, доки завкафедрою зійде до них, аби вони вкотре отримали свою «нездачу».
Чому так? Як ми вже з’ясували зі скарг студентів, пані Гаврилюк просто забрала у викладачів право приймати заліки і іспити, натомість сама, іноді у кількох груп одночасно проводить «бліц-опитування». Це короткі випадкові питання з тієї чи іншої теми, правильність відповідей на які встановлюється не підручником, а виключно самою пані Гаврилюк.
Редакція має чимало доказів того, що студенти, відповідаючи на запитання правильно, буквально цитуючи рядки з підручника, чують від Алли Гаврилюк, що відповідь невірна.
Знову-таки, процитуємо студентів, які намагались через ректорат вирішити це питання:
«Завідувач кафедри Гаврилюк А.О. під час однієї пари приймала одразу залік у 2-3 груп за 5 хвилин за допомогою незрозумілих «бліцопитувань». При цьому, перескладання заліків було можливе лише особисто Аллі Олександрівні, але знову ж таки студенти могли чекати півдня під кабінетом, не йти на інші заняття, та не дочекатися перездачі заліку. Або перескладання заліків призначались на 17.00 годину і студенти могли сидіти до 21 години в очікуванні, коли Алла Олександрівна розпочне залік. В більшості випадків вечірні перездачі теж не проводились. Студенти сиділи цілий вечір на кафедрі, не виходили, втрачали час, виснажувались. Така поведінка Алли Олександрівни спрямована виключно на створення «штучних перепон» для студентів і зацікавленості у пошуку якихось корупційних шляхів для вирішення питання с завідуючою кафедри Гаврилюк А.О».
Навіщо це? Відповідь проста – потрібні гроші. За посередництвом лаборантів пані Гаврилюк збирає різні суми. Повідомленнями про хабарі для пані професорки рясніли соцмережі, у коментарях до статей про корупцію у вузах можна було знайти чимало інформації про витівки Алли Гаврилюк. Всі – без підпису. Процитуємо один з таких дописів частково:
«В ректорат звернулися студенти, які вже не витримують постійних поборів: «Ми, група студентів 3-го курсу стоматологічного факультету ВНМУ ім. Пирогова просимо Вас зупинити постійне вимагання грошей на кафедрі патологічної анатомії, судової медицини та права, яку очолює Гаврилюк Алла Олександрівна. Залік в неї коштує 100 американських доларів, екзамен відповідно 300 доларів. Збираються і передаються гроші через лаборанта». За сесію виходить у середньому 30000 USD (750 000 грн.) І це тільки з стоматологічного факультету. Якщо брати лікувальний факультет то ця цифра зростає до 2 250 000 грн. або 150 000 USD.
Підписи свої студенти ставити відмовляються, так як вважають, що далі їх можуть переслідувати на інших кафедрах і не давати змоги довчитися. Так як це не в межах компетенції ректорату передаємо це звернення до Вас з проханням долучитися до розслідування. Крім того нижче надана невелика інформація щодо діяльності вищезазначеної особи протягом останніх років».
Тоді це ще були звернення без підписів. Проте зовсім скоро, навесні та восени цього року такі звернення від студентів стали публічними, відкритими:
«Шановний Василь Максимович! Просимо вас вникнути в ситуацію, вирішити зазначені проблеми та надати нам офіційну відповідь про проведені заходи, не призначати нам завідувача кафедри Гаврилюк Аллу Олександрівну, як викладача що буде приймати в нашої групи 196 перескладання модулів, екзамен та перескладання екзамену, через те що ми боїмося упередженого відношення до нас в зв'язку з написанням цій заяви.
А також просимо усунути завідувача кафедри Гаврилюк Аллу Олександрівну від прийому екзаменів, заліків та перескладання екзаменів з дисциплін кафедри, бо підняті нами в зверненні проблеми носять загальний системний характер і існують у всіх студентів, які приходять на кафедру, де не виконуються жодні накази ректора ВНМУ і живе корупція!»
Мовчання ректорату, мичання міністерства
Якщо ви думаєте, що ректорат чи навіть міністерство хоч якось відреагували на крики та благання студентів – ви глибоко помиляєтесь. Відповідь ректора Мороза на лист на № 08.1-35/КО-8958/7551-зв від 22.06.2020 просто вражає своєю цинічністю і повним нерозумінням ситуації. Так, ми говоримо про нерозуміння, оскільки інакше це вже називалося б покриванням корупції та мало б стати не предметом журналістських опусів, а роботою для правоохоронних органів. Але судячи з потенції правоохоронців, ректорат медуніверситету просто може дозволити собі так відповідати своїм студентам.
Пан Мороз стверджує, що адміністрація вишу занурилась у проблему та перевірила факти, викладені студентами. І навіть ним була створена комісія, до складу якої увійшли «проректор з науково-педагогічної (навчальної) роботи, декана та заступника декана медичного факультету №1, голови та заступника голови студентського самоврядування, голови профкому студентів та начальника юридичного відділу університету по розгляду звернення». Помітьте, без жодного прізвища. Так газета «Правда» писала про смерть Брежнєва, коли не вказала його у привітаннях на першій шпальті. В результаті на чотирьох сторінках абсолютно безглуздого і беззмістовного тексту ректор приходить до висновку, що «права і законні інтереси студентів при складанні ними підсумкових заліків та іспиту з дисципліни «Патоморфологія» не були порушені, а пропозиції були враховані». В принципі, інших пропозицій, як прохання усунути Аллу Гаврилюк від приймання заліків та екзаменів студенти не давали. То які пропозиції ж міг врахувати пан Мороз?
Але і це не найцікавіше. Головними винуватцями визнані… викладачі кафедри! Але у яких формулюваннях, вчитайтесь: «завідувачем кафедри Гаврилюк А. було встановлено факти непроведення окремими викладачами дисципліни «Патоморфологія» занять у передбаченій наказом № 153 формі… окремі викладачі дисципліни не виконали наказ ректора… , про що завідувач кафедри повідомила проректора з навчальної роботи в усній формі». І саме це «дозволило» Аллі Гаврилюк «зробити висновок щодо відсутності належного контролю засвоєння студентами основних клінічних тем дисципліни». І у висновку, який просто суперечить здоровому глузду: «Враховуючи вище викладене, будь-які порушення в діях завідувача кафедри професора Гаврилюк Алли Олександрівни та Університету відсутні. Однак, у подальшому ректорат університету буде ретельно моніторувати виконавчу дисципліну співробітників та проведення педагогічного процесу на кафедрі патологічної анатомії, судової медицини та права»…
Вимушені повідомити пана ректора, що якби він особисто спустився з престолу та перевірив журнали, то виявилося, що ледь не більшість лекцій, згідно з журналом читала студентам саме пані Гаврилюк. Але тема, хто дійсно читає лекції та хто за це собі приписує години – взагалі окрема розмова.
Але найбільш цинічне (чи недолуге?) виправдання прозвучало у фразі ректора: «Завідувач кафедри не приймала іспити у 19-б групі». От тут одвічне питання лиж та асфальту – чи то студенти не побачили, кому складали іспит, чи все ж таки в «усній формі» завкаф Гаврилюк надала хибні (чи брехливі?) пояснення.
Міністерство виявилося надто далеким від вінницьких студентів. Це логічно – 200 кілометрів, та й повз кабінет ректора із перевіркою не пройдеш. А там людям із міністерства пояснять, що все гаразд, хлопці та дівчата, їдьте додому. Директор Департаменту реалізації політик А.Гаврилюк (не родич), який отримав лист від студентів, де вони скаржились на те, що ректорат бездіє, направив лист… у ректорат! Як ви думаєте, яку відповідь-відписку отримали у міністерстві? Правильно, що завкаф молодець, а винні викладачі та самі студенти, яких ректорат «буде ретельно моніторувати». Сюр…
Бідній професорці дайте на будиночок
Але ми всі маємо розуміти. З 2017 року Алла Гаврилюк почала будівництво родинного гніздечка у Писарівці, під Вінницею. І на такий ошатний будиночок професорці потрібні гроші. Чимало грошей. Звідси – і «мертві душі» на кафедрі, звідси і «зайві години роботи» у професорки за рахунок годин викладачів. Звідси – і розділені навпіл зарплати лаборантів. Звідси – і методички, які студенти купують примусово. Звідси – і гроші за заліки та іспити. Звідси – і примусова оплата викладачів «ремонтів» на кафедрі.
Про це буде окремий матеріал. Інакше довелося б писати книгу. Цілий том. Наприклад, кримінального провадження, аби журналісти були правоохоронцями, яким чомусь це все нецікаво.
Та повернімось до будиночка. Родинний маєток Гаврилюк-Гузариків виріс буквально за кілька років. Замість занедбаного писарівського сільського будиночка на землях з’явився кількаповерховий дім із гаражем на кілька автомобілів.
Ось як цей будиночок виглядає зараз:
Цікаво й інше. Виявляється, це не будинок, а «хатинка». На 36 квадратів. Якщо вірити витягу з реєстру. Принаймні, доки будинок не введений в експлуатацію, він вважається старою сільською хатинкою:
Тож, панове студенти, зрозумійте, не може жити пані професорка у квартирці на Поділлі. Вільній людині потрібно почуватись вільно. Не менше, ніж у маєтку. Тому, будь ласка, не намагайтесь не платити пані Гаврилюк, бо це сповільнить темпи будівництва будиночка у Писарівці.
І не намагайтесь скаржитись у ректорат – це все одно, що написати самій пані Гаврилюк.
Продовження обов’язково буде…
Comments