Тривалий час Вінницька міська рада не публікує текстову частину Генерального плану міста, посилаючись на зручний гриф “ДСК” (для службового користування). І перекладають провину на інших, стверджують, що гриф присвоїв розробник містобудівної документації - інститут ДП УДНДІПМ “Дніпромісто” ім. Ю.М.Білоконя. При цьому “забувають” сказати, що паралельно із вінницьким цей же інститут розробив аналогічні документи для міст Житомир та Хмельницький. І без грифа “ДСК”.
Інформація, яка міститься в генплані, де факто потрібна кожному жителю міста. Але чи потрібно це працівникам міськради? Враховуючи системне безконтрольне використання земельних ресурсів, озброєння громадян подібною інформацією - це самогубство для нечистих на руку чиновників.
Під час спілкування з Головним спеціалістом Департаменту архітектури та містобудування Світланою Нахтман ми поставили питання, чому працівники міськради допустили, що розробник об'єднав частини документу, що можуть бути визначені як “ДСК” з тим, які не містять службову інформацію. Та чому в цілому в документі завищено гриф таємності. Чому порушується Закон України «Про доступ до публічної інформації» в якому зазначається: «Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений». Замість аргументованої відповіді, пані Нахтман заявила, що якщо ми будемо і далі вимагати від неї виконання службових обов'язків, то вона звернеться в Службу безпеки України, щоб нам “пояснили”, що не потрібно вимагати від найманого працівника виконання та дотримання Конституції та Законів України.
Інформація про стан довкілля має бути доступною всім без жодних обмежень — під таким твердженням підписалася держава Україна в багатьох важливих міжнародних угодах. Проте Вінницька міська рада постійно порушує Законодавство України та міжнародні угоди й ховає публічну інформацію за обмежувальними грифами.
При ухваленні та реалізації генеральних планів найбільш типовими приводами для конфліктів є зменшення площі зелених зон у містах і розміщення екологічно небезпечних об’єктів поруч з житловою забудовою. Відсутність вільного доступу до містобудівної документації не дозволяє громадянам отримати інформацію про те, чи відповідають заплановані в генеральному плані міста зміни державним санітарним, екологічним, будівельним нормам.
Яскравий приклад цього - проведення у Вінниці громадських слухань з безліччю порушень. Завдяки цьому забудовникам та нечистим на руку чиновникам вдається узаконити роботи, які за інших умов мали б ознаки кримінальних правопорушень. Як-от відбулось при проведенні громадських слухань «Детальний план території обмеженої вулицями І. Богуна, Руданського, річкою Південний Буг та річкою П’ятничанка». Те, що міська рада назвала слуханнями та обговоренням фактично було майже вдалою спробою “узаконити” знищення дерев та зміну русла річки П’ятничанка. Наразі поліція розслідує цей випадок. Чи вийде у правоохоронців бодай щось, крім “договорняку” - покаже час.
Доступ до матеріалів генплану важливий не лише на стадії його розробки, але й після його затвердження, у процесі реалізації. Наявність повної та достовірної інформації у вільному доступі дає громадськості дані для об’єктивного аналізу ситуації та дозволяє вчасно й результативно реагувати на порушення екологічного й містобудівного законодавства. Збереження автентичного характеру міста, його ландшафтних, архітектурних, історико-культурних особливостей і неповторності.
Що ж бачимо ми? Неодноразові спроби забудувати Замкову гору попри вимоги громадськості та наявність підстав розірвання договорів оренди. Працівники Вінницької міської ради не вживають жодних дій щодо відстоювання інтересів громади. Або вулиця Мури - історичний ареал, який безконтрольно забудований і продовжує забудовуватись.
Для громади знайомою є ситуація, коли вони роками, якщо не десятиліттями, чекають, аби в районі їх проживання відремонтували дорогу чи водогін, запустили більш зручну лінію комунального транспорту чи збудували нову школу або дитячий садок. При цьому ледь не щороку у міської влади виникають нові PR-проекти, пов’язані з капітальним будівництвом нових об’єктів, важливість та фінансова доцільність яких для громади є сумнівною.
Для того, щоб розвиток міста не відбувався спонтанно та на догоду окремим посадовцям й існує генплан. Цей документ обговорюється всією громадою та відображає бачення майбутнього. Маючи доступ до генплану, громадяни можуть контролювати, чи здійснює міська рада розвиток міста відповідно до публічно обговорених та схвалених планів. Своєю чергою це збільшує можливості для контролю та уникнення свавільного витрачання публічних коштів на непередбачені генпланом об’єкти капітального будівництва.
Серед функцій, які виконує генплан, особливу увагу варто звернути на функцію управління земельними ресурсами територіальної громади. Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» земля є однією із матеріальних та фінансових основ місцевого самоврядування. Чи є порушення і чи відсутній контроль зі сторони міськради більшості, не варто й розповідати. А це втрачені кошти бюджету, в реаліях сьогодення - чиїсь життя.
Генплан має бути доступний для громадян, аби вони могли оцінити, наскільки реальний стан розвитку населеного пункту відповідає умовам, зазначеним у тому ж таки генплані. Відтак, мешканці міста зможуть скласти обґрунтоване уявлення про те, наскільки місцева рада та її виконавчі органи якісно реалізують схвалені плани містобудівного розвитку та на практиці втілюють у життя інтереси міської громади.
ГО “Автомайдан ”Вінниччина” подала позов в інтересах Громади до Вінницької міської ради, аби бодай суд примусив самоврядців оприлюднити Текстову частину Генерального плану міста.
Під час написання статті використані матеріали СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО ЦЕНТРУ ГРОМАДСЬКИХ ІНІЦІАТИВ.
Стаття створена в рамках проекту за фінансової підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст та висловлені погляди несе Громадська організація «Автомайдан «Вінниччина»
Comments